«Зараз усе пов’язано з комп’ютерами, до того ж айтішники непогано заробляють. Час вести дитину на якісь курси» – найпоширеніша мотивація більшості батьків. Інша крайність: «Що ти цілодобово там клацаєш? Досі нічого толкового не зробив». У темі входження дитини у сферу інформаційних технологій є чимало питань. Спробуємо знайти відповіді на найпоширеніші. Коли вже вести дитину на робототехніку? Якщо ваш однорічний малюк може 10–15 хвилин просто крутити колесо і спостерігати за тим, яким чином воно крутиться, це вже є першим дзвіночком математичного (технічного) складу розуму. Утім, якщо дитина складає конструктор не за інструкцією, не поспішайте з «усе пропало», адже, можливо, малюк шукає свої варіанти моделювання. – Заняття можна розпочати навіть у 2,5 року. Але це не означає, що дитина за місяць складе робота. У такому віці важливо розвивати дрібну моторику, що потім стане у пригоді при конструюванні. Загалом повноцінне логічне мислення запрацює десь з 7 років, до того часу працювати з дітьми потрібно дуже обережно і тільки через гру, – наголошує директорка приватної школи технічного направлення Наталія Лимар і додає, що найкраще для малюків – взаємодія з батьками: – Тобто коли мама чи тато сідає поруч і вдома, з підручних матеріалів починає разом із дитиною конструювати. Це й є своєрідним вступом до робототехніки. Якщо бажання батьків і дитини є остаточним, то почати займатися у відповідних школах можна з будь-якого віку. Фахівці підберуть навчальний курс та відповідну групу. Чи можна навчитися писати коди та конструювати самотужки? Наразі у відкритому доступі є все: від онлайн-курсів до матеріалу. Це, звісно, великий плюс, однак і небезпека. – Купуючи набір за кілька сотень доларів, маєте бути готові до того, що дитина складе його один раз – і закине. Причина: нецікаво чи незрозуміло робити це самотужки, – зауважує Наталія Лимар. – Дітям потрібен наставник. Звісно, на різних етапах навчання його роль відрізнятиметься. – Загалом важливо навчити дитину правильно ставити запитання. Наразі інформації в Мережі дуже багато, але щоб знайти потрібне, треба навчитися правильно формулювати запит, – додає координатор проєктів компанії LITERA Святослав Черненко. Тож, якщо дитина вже навчилася не просто «гуглити», а робити це обдумано, можна спробувати освоїти дещо з програмування самостійно. – Я б порадив почати вивчення з основ HTML / CSS / JavaScript. Десь у 5–6-му класі можна знайомитися із HTML / CSS. Дитина відразу бачитиме результат роботи: HTML-сторінки можна легко відкрити будь-яким браузером на будь-якому ПК або смартфоні. Далі можна переходити на JavaScript. Ця мова досить проста та легко документована, – радить програміст компанії LITERA Олексій Тихоновський. – У 7–8-му клас, можна перейти до Java. Ця мова також добре документована, а в Мережі є чимало хороших матеріалів для її вивчення. Java дуже близька до С/С++ і С#, що надалі допоможе швидше засвоїти і їх. Єдине, що потрібно для роботи і запуску додатків, – програми JDK / JVM, які також є у вільному доступі. Якщо в ІТ дуже хочеться, а програмування не дається?.. ІТ – галузь, що стрімко розвивається. Відтак у ній не обійтися без спеціальностей, які не так заглибленні в технічні процеси, та без них не обійтися. Тож дитина, яка має хист до малювання, згодом може стати дизайнером, а дуже товариський і комунікабельний малюк (на перший погляд чистий гуманітарій) знайде своє місце у відділі маркетингу, проєктному менеджменті чи якісно підбиратиме персонал для ІТ-компанії. – Чого тільки немає зараз в ІТ. Мені здається, що в цій галузі свою нішу може знайти кожен бажаючий. Головне не боятися нового і наполегливо працювати, – переконана директор із персоналу компанії SendPulse Ольга Пишенко. Тож не бійтеся пробувати та експериментувати, як і не ставте хрест на бажанні долучитися до IT-галузі в будь-якому з напрямків після перших невдач. Головне – бачити мету, а ресурсів і можливостей уже зараз є вдосталь, а в майбутньому вони лише розширюватимуться.
Наталія Іващенко
0462.UA